Вчені з Буковини та інших країн Європи працюють над підвищенням чисельності запилювачів рослин.

У Чернівцях стартував спільний проєкт, в якому беруть участь 16 європейських держав, спрямований на відновлення природних умов для диких запилювачів. Загальний бюджет ініціативи складає 7 мільйонів євро.

Про це у коментарі кореспонденту Укрінформу розповіла керівниця проєкту, професорка Марія Федоряк.

"Глобальне потепління, яке ми нині спостерігаємо, викликає, зокрема, зміни в періодах цвітіння рослин. Історично в природі завжди існувала певна ритміка цвітіння, що забезпечувала постійну роботу для запилювачів від ранньої весни до пізньої осені. Однак сьогодні ми помічаємо, що всі медоносні дерева та рослини починають цвісти майже одночасно навесні. А вже в серпні спостерігається посуха, і бджолярі стверджують, що з кінця літа комахи не мають достатньо їжі, змушуючи їх використовувати цукор," – зазначає Федоряк, описуючи проблеми, що потребують подальшого наукового дослідження.

За її словами, з огляду на такі зміни клімату, дедалі більше видів метеликів та інших комах поступово зникають. Відновлення популяцій конкретних видів комах є практично неможливим. Це, в свою чергу, призводить до недостатньої кількості диких запилювачів у природі, що негативно позначається на якості врожаю у аграріїв. В результаті, фермери змушені звертатися до хімічних засобів, що ще більше шкодить екологічному середовищу.

Науковці з Буковини та інших куточків Європи працюють над збільшенням чисельності запилювачів рослин / Фото: Віталій Олійник. Укрінформ

Сучасні військові конфлікти на території України також суттєво впливають на існуючі екосистеми. Визначити масштаб екологічних збитків, які спричинили ворожі атаки, наразі неможливо. Проте, негативні наслідки війни відчувають не тільки райони, де ведуться бойові дії, а й західні області країни.

Звичайно, на Чернівецькій області не було зафіксовано прямих влучань ворожих ракет. Однак, тут активно розвиваються релоковані підприємства. У західні регіони поступово переміщується агровиробниче навантаження, яке раніше було характерним для сходу України. Адже ще кілька років тому в українських Карпатах вирощування соняшнику було рідкістю. Ця культура традиційно асоціювалася зі степовими зонами країни. Проте зараз ситуація змінюється, і на нашій території спостерігається зростаючий попит на сільськогосподарську продукцію, - ділиться своїми спостереженнями науковиця.

Отже, вчені з Буковини співпрацюватимуть із європейськими колегами, щоб зосередити свої наукові зусилля на відновленні природних середовищ для диких запилювачів та покращенні екосистемних послуг, пов’язаних із запиленням у сільськогосподарських територіях.

Проект, що носить назву "RestPoll", має тривалість чотири роки. Основними досягненнями наукових досліджень стануть підвищення якості врожаю, що, в свою чергу, сприятиме зростанню конкурентоспроможності українських і європейських фермерів на міжнародному ринку, не завдаючи шкоди навколишньому середовищу.