Чи є можливість припинити постачання балістичних ракет з Ірану до Росії?
Після російського вторгнення в Україну Москва розширює свою військову співпрацю з Тегераном. Новий президент Ірану навряд чи зможе зупинити постачання зброї.
Згідно з інформацією Bloomberg, Іран планує найближчим часом відправити балістичні ракети до Росії. Цю новину оприлюднили 2 вересня, посилаючись на неназвані європейські джерела. Зазначається, що поставки можуть розпочатися вже "протягом кількох днів". Йдеться, ймовірно, про сотні ракет малої дальності, які можуть бути використані Росією у конфлікті з Україною. 8 вересня агентство AP повідомило, що Сполучені Штати проінформували своїх союзників про можливу передачу Росії балістичних ракет. Два джерела, які знають про ситуацію, але вирішили залишитися анонімними, не розкрили жодних деталей щодо кількості ракет або термінів їхньої передачі.
"На мою думку, Європа та Захід не мають значних політичних важелів для того, щоб перешкодити цій угоді, - зазначив у розмові з DW фахівець з іранських питань, доцент Університету Південної Флориди Арман Махмудіан. - І Росія, і Іран опинилися під жорсткими санкціями. Можливо, вони відчувають, що їм вже нічого втрачати. Це може стати стимулом для посилення їхньої співпраці."
Після російського вторгнення в Україну в лютому 2022 року Москва розширила свою співпрацю з Тегераном. За даними української розвідки, до кінця 2022 року Росія закупила в Ірану понад 2000 безпілотників Shahed. На думку військових експертів, Москва використовує ці безпілотники як "дешевшу заміну дорогим крилатим ракетам", що завдає руйнівної шкоди. За даними Reuters, безпілотники Shahed є невід'ємною частиною російської авіації у війні проти України.
У серпні 2024 року європейські розвідувальні джерела повідомили агентству Reuters про те, що в грудні 2023 року Іран і Росія уклали угоду на постачання балістичних ракет Ababil та Fateh-360. Згідно з інформацією, отриманою з конфіденційних джерел, російські фахівці відвідали Іран для навчання управлінню оборонною системою Fath-360, яка здатна запускати ракети на відстань до 120 кілометрів з боєголовкою вагою 150 кілограмів.
Постачання Росії сотень ракет, "з нашої точки зору, означало б різку ескалацію підтримки Іраном агресивної війни Росії проти України", попереджав у серпні заступник офіційного представника Держдепартаменту США Ведант Патель. Вашингтон попередив керівництво в Тегерані про "серйозні наслідки". У зв'язку з цим США та Європейський Союз запровадили додаткові санкції щодо Ірану.
Новий президент Ірану, Масуд Пезешкіан, під час своєї передвиборчої кампанії обіцяв змінити зовнішньополітичний курс країни. Він підкреслив, що має намір боротися за скасування санкцій та готовий відновити переговори з Західними державами щодо спірної ядерної програми. Новий міністр закордонних справ, Аббас Арагчі, є досвідченим дипломатом, який брав участь у міжнародних перемовинах, що призвели до підписання ядерної угоди ("Спільний всеосяжний план дій", СВПД) у 2015 році. У 2018 році Сполучені Штати в односторонньому порядку вийшли з цієї угоди за президентства Дональда Трампа. Європейські країни-учасниці угоди, зокрема Франція, Великобританія та Німеччина, намагалися безрезультатно відновити її дію. Через рік після виходу США з СВПД Іран почав поступово відмовлятися від своїх зобов'язань за угодою. Експерти вважають, що Іран наразі знаходиться на межі досягнення мети створення атомної бомби.
"У разі постачання ракет Тегеран зіткнеться з новими санкціями. І опір Європи майбутній кооперації з Іраном зростатиме", - вказала політологиня з Лондона Джейн Кіннінмонт, відповідаючи на запит DW. За її словами, постачання Іраном зброї Росії є серйозною проблемою, яка заважає розвитку його відносин з країнами Європи. Лондонська експертка з питань Близького Сходу відзначила "зміну ролей" між США та Європою: "Якщо за часів адміністрації Трампа Європа робила ставку на дипломатію, то від моменту російського вторгнення в Україну вона стала більш жорсткою щодо Ірану, ніж США". У березні 2024 року країни G7 попередили, що в разі постачання балістичних ракет Росії Ірану доведеться зіткнутися з жорсткими обмежувальними заходами, такими як заборона на польоти державної авіакомпанії Iran Air до Європи.
"Іран має на меті досягнення кількох стратегічних цілей, які можуть не бути взаємно узгодженими", - зазначає Кіннінмонт. Наразі новий президент країни, Пезешкіан, серйозно налаштований на відновлення відносин із західними державами, щоб зменшити тиск санкцій. "У цьому процесі він може отримати обережну підтримку з боку верховного духовного лідера", - додає лондонська експертка з політики. "Проте зміцнення стратегічних зв'язків Ірану з Росією та дії Корпусу вартових ісламської революції на Близькому Сході залишаються основними пріоритетами для Ірану, що ускладнює його спроби налагодити контакти із Заходом".
Президент Пезешкіан не має впливу на КВІР. Корпус перебуває під командуванням духовного лідера аятоли Хаменеї, за яким залишається останнє слово з усіх питань в Ірані. Це елітне військово-політичне об'єднання було створено після революції 1979 року для захисту державної ідеології. У КВІР розглядають зближення із західними демократіями та їхній вплив на суспільство як загрозу Ісламській Республіці. Авторитарні ж країни, як-от Росія, які не критикують тиск на населення Ірану, у КВІР розглядають як стратегічних партнерів.
Не слід забувати, що основна частина ракетної промисловості Ірану контролюється Корпусом вартових Ісламської революції, який займається виробництвом ракет незалежно від Міністерства оборони, підкреслює Арман Махмудіан. Він також зазначає, що більшість військових та зовнішньополітичних рішень в Ірані приймаються в кабінеті верховного лідера, і тому, на його думку, президент не має достатнього впливу, щоб зупинити ці процеси. Єдиним політичним важелем, який можуть використати європейські країни або Захід у цій ситуації, є намір донести до Ірану, що постачання ракет Росії може загрожувати ядерним переговорам, додає Махмудян.
