COP29 в Баку: ключова світова конференція з питань клімату. Чому вона має велике значення та які цілі ставить перед собою Україна на цьому заході.
Українська програма на COP29
Конференція ООН з питань зміни клімату (COP) є найбільшою та найзначнішою міжнародною подією в сфері клімату, що об'єднує світових лідерів, важливих учасників екологічної, енергетичної та фінансової галузей, а також представників великих компаній та науковців. Цього року, з 11 по 22 листопада, Баку стане місцем проведення 29-ї конференції, де очікується участь приблизно 100 000 делегатів з 190 країн світу.
На конференції Україна вперше представить свій павільйон, який стане неповторним простором, де заплановано близько 50 тематичних заходів за участю як українських, так і міжнародних експертів. На СОР29 наша делегація має на меті продемонструвати Україну як символ незламності та екологічного розвитку в умовах конфлікту; центр зелених інновацій, прогресивних підходів та цифрових технологій, відкритий для міжнародної спільноти. Цього року організатори сподіваються на високий рівень зацікавленості, оскільки Україна представить унікальний досвід впровадження екологічних ініціатив під час війни.
Цьогорічна конференція відзначиться ухваленням важливого фінансового рішення: розвинуті держави повинні затвердити новий обсяг щорічних інвестицій для підтримки кліматичних ініціатив у країнах, що розвиваються. Раніше цей обсяг становив $100 млрд на рік, але тепер очікується його значне збільшення – можливо, навіть до $1 трлн. Окрім цього, на конференції планується остаточно визначити правила міжнародної торгівлі квотами на викиди парникових газів – механізм, який допоможе країнам більш ефективно реалізовувати свої кліматичні цілі.
LIGA.net спільно з Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України буде вести хроніку конференції СОР29, що проходитиме в Баку. Ми розпочинаємо наш цикл публікацій з матеріалу, в якому зібрано найважливіше, що варто знати про цю провідну міжнародну екологічну та кліматичну конференцію та участь України в ній.
Історія міжнародної співпраці у сфері клімату розпочалася в травні 1992 року, коли 198 учасників (197 держав та Європейський Союз) підписали Рамкову конвенцію ООН про зміни клімату. За майже три десятиліття проведення конференцій COP їхня популярність і масштаб значно зросли. Наприклад, на COP3 у Кіото зібралося близько 10 000 представників, тоді як нещодавня COP28 у Дубаї привлекла понад 97 000 учасників, серед яких делегації з 195 країн-членів ООН.
Абревіатура COP означає Conference of the Parties, що в українському перекладі звучить як Конференція Сторін. "Сторони" охоплюють всі держави та об'єднання, які зобов'язалися до зменшення викидів парникових газів та впровадження заходів, спрямованих на стримування глобального потепління й досягнення сталого розвитку. Кіотський протокол, прийнятий на COP3 у 1997 році, став першим міжнародним документом, що вимагав від розвинених країн зменшення викидів парникових газів. Новий етап у глобальній кліматичній співпраці почався в 2015 році, коли на COP21 у Парижі була ухвалена Паризька угода.
COP виконує роль платформи для оцінки та вдосконалення кліматичної політики всіх країн, які беруть участь у Рамковій конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC). Перша конференція СОР1 відбулася в Берліні в 1995 році, після чого зустрічі стали щорічними (крім 2020 року). Учасники COP обговорюють міжнародні заходи для протидії кліматичним змінам, адаптації до їхніх наслідків і забезпечення фінансової підтримки для країн, що розвиваються .
Кожна нова конференція COP відображає еволюцію кліматичних викликів і відповідей на них. Так, на COP26, що відбулась у Глазго у 2021 році, країни взяли на себе додаткові зобов'язання щодо скорочення викидів метану, переходу до сталих продовольчих систем і припинення вирубки лісів до 2030 року.
Окрім офіційних дискусій, конференції СОР стали платформою для обміну ідеями, інноваціями та співпрацею між урядами, бізнесом, науковими установами та громадськими організаціями. Наприклад, павільйони на цих конференціях забезпечують середовище для тематичних дебатів з питань енергетики, прав корінних народів, молодіжних ініціатив, декарбонізації та екологічних технологій. На COP28 у Дубаї особливу увагу приділили молодіжним ініціативам та правам корінних народів, що підкреслило важливість інклюзивності у кліматичних переговорах.
З кожною новою конференцією COP зростає зацікавленість у питаннях кліматичних змін, а важливість ініціатив, спрямованих на зменшення викидів, стає дедалі очевиднішою. На СОР29, що відбудеться в Баку у 2024 році, продовжать обговорення важливих тем, включаючи міжнародні вуглецеві ринки та нові цілі у сфері кліматичного фінансування.
З моменту прийняття Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC) у 1992 році Україна активно залучена до міжнародних переговорів з питань клімату. На початковому етапі її участь обмежувалася лише поданням кліматичних звітів та визначенням національних екологічних цілей. Проте з часом роль України на Конференції Сторін (СОР) значно зросла, і країна почала активно формувати власну кліматичну політику. Після ухвалення Паризької угоди у 2015 році Україна зобов'язалася знизити викиди парникових газів і приєдналася до міжнародних ініціатив, спрямованих на боротьбу з глобальним потеплінням.
У 2022 році під час конференції COP27 у Шарм-ель-Шейху Україна вперше презентувала свій національний павільйон. Це рішення стало значущим кроком у напрямку підвищення обізнаності про проблеми зміни клімату в Україні, особливо в контексті наслідків війни. Основною метою павільйону було продемонструвати світові екологічні втрати, спричинені російською агресією, та залучити підтримку міжнародної спільноти для "зеленої" відбудови країни. У павільйоні відбулося понад 30 заходів, на яких українські та міжнародні фахівці, представники уряду та громадські активісти обговорювали питання екологічної безпеки.
На цьогорічному СОР28, що відбувся в 2023 році в Дубаї, Україна знову представила свій національний павільйон, який акцентує увагу на серйозних екологічних збитках, спричинених війною. Особливу увагу було зосереджено на наслідках підриву Каховської ГЕС та поширенні екоциду, що ускладнює кліматичну стабільність у регіоні. Наш павільйон став важливою платформою для міжнародного обговорення екологічних наслідків війни та залучення підтримки для процесів відновлення.
"Вибух Каховської ГЕС, забруднення вод Чорного моря, лісові пожежі, спричинені бойовими діями — все це може призвести до катастрофічних наслідків для навколишнього середовища. Кожен з цих інцидентів викликає зміни в екосистемах і має наслідки, що виходять за межі нашої держави", — зазначає Світлана Гринчук, міністерка захисту довкілля та природних ресурсів України.
Залучення України до кліматичних форумів підкреслило значення її екологічної позиції на світовій сцені, особливо в контексті захисту екологічних прав на територіях, які перебувають під окупацією.
Це питання залишається серед пріоритетів України на СОР29 у Баку, де павільйон України вже втретє стане майданчиком для комунікації з міжнародними партнерами та привернення уваги до питань "зеленої" відбудови.
На СОР29, що відбудеться в Баку, Україна вперше за три рази представить свій власний павільйон. "На майданчиках саміту ми прагнемо не лише продемонструвати досягнення нашої країни, а й стати активними учасниками ініціатив партнерських держав, а також розвивати нові міжнародні зв'язки," – зазначила міністр захисту довкілля Світлана Гринчук.
Україна ініціювала створення Глобальної платформи для розробки міжнародних методик оцінки збитків довкіллю від військових дій. "Нам не просто необхідна підтримка світу на шляху до визнання російських злочинів та притягнення Росії до відповідальності за руйнування довкілля України через бойові дії. Зусиллями багатьох держав, організацій та інститутів ми маємо консолідувати всю експертизу в сфері оцінки впливу війни для довкілля, аби притягнути до відповідальності агресорів по всьому світі та залишити чисте довкілля наступним поколінням", -- закликає Світлана Гринчук.
"Декарбонізація промислового сектору є не лише викликом, а й шансом для України оновити свою економіку та гарантувати стійке майбутнє. Незважаючи на військові труднощі, Україна рішуче прагне продовжувати курс на декарбонізацію, використовуючи міжнародну співпрацю та впровадження інноваційних технологій," -- підкреслила Вікторія Киреєва, заступниця міністра захисту довкілля та природних ресурсів України.
У підготовці до конференції Україна вже демонструє позитивні приклади реалізації екологічних ініціатив. Одним із таких прикладів є розробка Плану дій сталого енергетичного розвитку і клімату для Теофіпольської громади, ініційована громадською організацією "Хмельницький енергетичний кластер". Згідно з цим документом, громада взяла на себе зобов'язання знизити викиди CO2 на 35% до 2030 року, а також досягти кліматичної нейтральності до 2050 року.
"Наша мета полягає в тому, щоб стимулювати зниження викидів парникових газів і розглянути питання адаптації до кліматичних змін не лише в рамках міст, але й у сільському господарстві. Крім того, надзвичайно важливо підтримувати впровадження механізмів зеленого фінансування в Україні," – підкреслює Мартіна Кольб, програмна директорка PROGRESS/EU4ClimateResilience. Ця організація є частиною ініціативи ЄС, яка має на меті сприяти адаптації до клімату та підвищенню стійкості до кліматичних викликів у країнах Східного партнерства, таких як Україна, Грузія, Молдова, Азербайджан та Вірменія.
У рамках глобального фінансування для боротьби зі змінами клімату Україна активно підтримує ініціативу щодо встановлення Нової колективної кількісної мети та прагне до повного впровадження статті 6 Паризької угоди, яка визначає правила міжнародних вуглецевих ринків. "Ми вважаємо, що доступ до фінансування має бути адекватним реальній економічній ситуації у світі. Україна має всі можливості для отримання фінансування в сфері клімату, зокрема через Зелену кліматичну ініціативу," – зазначає Світлана Гринчук.
Глобальна підтримка є надзвичайно важливою для екологічного відновлення України. Принцип "Будувати краще, ніж було", або "Build Back Better", став основою для реалізації концепції зеленого відновлення в країні. Однак першим кроком у цьому процесі повинно стати повне розмінування територій, адже приблизно 30% площі України може бути заміновано.
Втім, попри повномасштабну війну, Україна продовжує впроваджувати інноваційні екологічні рішення та реалізовувати успішні зелені проєкти.
Зовсім недавно, 8 жовтня 2024 року, Верховна Рада України прийняла Закон "Про основні принципи державної кліматичної політики". Цей закон встановив законодавчу мету досягнення кліматичної нейтральності в Україні до 2050 року, що цілковито узгоджується з термінами, визначеними для кліматичної нейтральності в Європейському Союзі.
"Попри повномасштабну війну маємо що сказати світові про зрушення у державній політиці. Схвалений рамковий кліматичний закон. Він визначив нашу ціль -- досягти кліматичної нейтральності до 2050 року, і це відповідає строкам, які встановив для себе Євросоюз. А отже -- ми посилюємо наші позиції на шляху до "зеленого" відновлення та фінансування наших проєктів", -- заявила Світлана Гринчук.
Розроблені перші в Україні пілотні регіональні стратегії адаптації до зміни клімату для Миколаївщини, Івано-Франківщини та Львівщини. Загальна вартість 168 заходів з адаптації до зміни клімату для Львівщини -- 273,7 млн євро. Для Миколаївської області рекомендовано провести 171 захід вартістю 155,7 млн євро, для Івано-Франківщини -- 158 заходів вартістю 152,650 млн євро.
Ключовим аспектом екологічної трансформації є впровадження цифрових технологій. Застосунок "ЕкоЗагроза" надає українцям можливість отримувати актуальну інформацію про загрозливі екологічні ситуації в режимі реального часу та сприяє подачі заявок на документування екологічних порушень. Крім того, через платформу "Дія" користувачі можуть скористатися багатьма державними послугами, серед яких є й екологічні сервіси.
Реалізуються масштабні державні зелені програми. Торік Україна розпочала проєкт "Промінь надії", в рамках якого українські лікарні будуть оснащені сонячними панелями. До розробки кліматичних інновацій долучився український бізнес та громадянське суспільство. Ця синергія держави допомагає формувати економіку нової генерації, яка в перспективі забезпечить стабільне й екологічно безпечне майбутнє.
