"Мегалополіс": захопливі подробиці про "епічний фільм" Френсіса Форда Копполи

Режисер плекав задум цього фільму більше чотирьох десятиліть і інвестував у його створення свої 120 мільйонів доларів.

26 вересня 2024 року українські кінотеатри презентують найграндіозніший проєкт у кар'єрі Френсіса Форда Копполи, відомого за культовими фільмами "Хрещений батько" та "Апокаліпсис сьогодні". Ця нова робота має назву "Мегалополіс" (Megalopolis).

Фільм є справжнім magnum opus легендарного митця, адже на його розробку пішло понад 40 років, а знімав проект із бюджетом аж у 120 млн доларів режисер власним коштом, заради чого йому навіть довелося продати кілька власних виноградників та виноробень.

Інформаційне агентство УНІАН у співпраці з кінокомпанією Adastra Cinema, дистрибутором "Мегалополісу" на території України, детально висвітлюють найамбітніший фільм відомого режисера, прем'єра якого пройшла в рамках конкурсної програми цьогорічного Каннського кінофестивалю.

Коли йдеться про "Мегалополіс", відповісти на це питання доволі непросто. Адже це видовищне фантастичне кіно є і історією протистояння справжнього митця і посередностей, і історією кохання, і філософською рефлексією уявлень Копполи про ідеальне влаштування людського суспільства.

У центрі оповіді - Цезар Катіліна (Адам Драйвер), видатний архітектор і митець, здатний зупиняти час і проникати крізь виміри. Його мета - збудувати Мегалополіс на руїнах занедбаної Імперії, якою став колишній Нью-Йорк, занурений у хаос, свавілля та корупцію. Катіліна - невід’ємна частина цієї Імперії, але його мучить питання: чи варто рятувати суспільство, що втратило свою моральність?

У своєму проєкті Коппола проводить аналогії між Римською імперією та сучасним світом, доходячи висновку, що західна цивілізація нині стикається з аналогічними викликами, які колись призвели до краху давнього Риму.

Коппола - не лише режисер, але й сценарист проєкту: він почав розробляти "Мегалополіс" ще 1983 року, і відтоді переписував сценарій близько 300 разів. У ньому він прагнув відобразити як власні уявлення про досконалу організацію суспільства, так і ідеї, почерпнуті ним у різних видатних мислителів, серед яких зокрема Герман Гессе та Френсіс Фукуяма. А певні сюжетні паралелі - та навіть прізвище головного героя - Коппола взяв із давньоримського трактату "Змова Катіліни" Ґая Саллюстія Кріспа, в якому розповідається про події 60-х років до н. е., коли частина римського вищого стану під орудою політика Луция Сергія Катіліни намагалася силою захопити владу.

"Мегалополіс" - це масштабна, яскрава фантастична стрічка з вражаючим візуальним рядом і відповідно потужним кастом. Головну роль у фільмі виконав двічі номінант на премію "Оскар" Адам Драйвер, найбільше відомий за такими фільмами, як "Патерсон", "Чорний куклукскланівець", "Остання Дуель", "Дім Гуччі", "Феррарі", "Аннетт", "Шлюбна історія" та франшизою "Зоряні війни".

Центральний антагоніст, що перешкоджає амбіціям Катіліни з реформування міста та суспільства, - це мер Цицерон, роль якого виконує Джанкарло Еспозіто. Актор відомий своїми роботами в серіалах "Мандалорець" і "Пуститися берега", а також у фільмі "МаХХХін".

Юлія, кохана Катіліни і водночас дочка Цицерона, яка роздирається між вірністю батькові та його ворогу, зіграна Наталі Еммануель. Глядачі пам'ятають її як Міссандею з "Гри престолів", а також вона з'являлася у фільмах франшизи "Форсаж".

Також у розповіді важливе місце займає родич Катіліни, Клавдій Красс. Цю роль виконує скандально відомий Шайя ЛаБафф, відомий за франшизою "Трансформери". Він готовий піти на все заради влади.

На екрані також з'являться Лоуренс Фішборн (відомий за франшизами "Матриця" і "Джон Вік"), Обрі Плаза (з серіалу "Білий лотос"), Джейсон Шварцман (відомий за фільмами "Голодні ігри: Балада про співочих пташок і змій", "Астероїд-Сіті" та серіалом "Фарго"), а також багато інших зірок сучасного кінематографа.

Запросили до фільму і кількох легенд. Зокрема, у фільмі зіграв батько Анжеліни Джолі, лауреат премій "Оскар" Джон Войт ("Опівнічний ковбой", "Місія нездійснена"), ще один "оскароносець" Дастін Гоффман ("Людина дощу", "Тутсі"), і нарешті сестра самого Френсіса Форда Копполи Талія Шайр, яку режисер неодноразово знімав у своїх проєктах (глядачі, зокрема, знають її як Конні, сестру Майкла Корлеоне з "Хрещеного батька").

Задум "Мегалополісу" виник у Френсіса Форда Копполи ще в 1980-х роках, однак через значні борги, режисеру довелося відкласти втілення цього проєкту. В той період він не міг дозволити собі ризикувати і був змушений працювати над комерційними фільмами для студій, щоб вирішити свої фінансові проблеми.

Підготовчий етап нарешті стартував у 2001 році: тоді було знято 30 годин додаткових матеріалів для майбутнього фільму. Також режисер організував читання сценарію з акторами, яких він хотів бачити в цьому проєкті. Серед них були Пол Ньюман, Ума Турман, Роберт Де Ніро, Джеймс Гандольфіні, Ніколас Кейдж, Леонардо ДіКапріо, Рассел Кроу, Еді Фалько та Кевін Спейсі.

Що ж могло піти не так із готовим сценарієм, потенційною наявністю фінансування та настільки потужним акторським ансамблем? Як виявилося - все. Реалізація проєкту була припинена після терактів 11 вересня 2001 року, оскільки одна сцена зі сценарію буквально "передбачила" атаку захоплених терористами літаків на Башти-близнюки.

Коппола обдумував проєкт декілька років, але у 2007 році вирішив остаточно відмовитися від нього. Лише у 2019 році він знову повернувся до його розробки.

3 квітня 2019 року, за день до свого 80-річчя, Коппола оголосив про повернення до проєкту, але тут втрутився ковід - і знімання знову довелося відкласти.

У 2021 році Френсіс Форд Коппола, відомий не тільки як режисер, але і як успішний винороб, продав одну зі своїх винарень, розташовану в окрузі Сонома, Каліфорнія. За різними оцінками, сума угоди варіювалася від $500 мільйонів до $1 мільярда. З цієї суми Коппола виділив $120 мільйонів для реалізації свого давнього проєкту.

"Мегалополіс", світова прем'єра якого відбулася 16 травня 2024 року на Каннському кінофестивалі, - це як захопливе та унікальне кінематографічне творіння, так і гостра критика сучасного суспільства, що водночас постає як глибоке філософське висловлювання.

"Режисер зазначає, що влада не прагне змін, адже нинішні лідери отримують свої позиції завдяки розпалюванню ненависті, розбрату та конфліктів. Ті, хто перебуває на верхівці, бажають зберегти статус-кво."

Утім, це не значить, що наше суспільство пропаще. Якраз навпаки: Коппола переконаний, що його фільм має оптимістичний погляд на людство та на інтуїтивну доброту, котра попри все живе в кожному з нас.