Військові ресурси: шляхи, як життєві канали для загарбників.

Росія явно має намір продовжити експлуатацію ресурсів, які вона отримала внаслідок захоплення українських земель.

Сьогодні ми знову торкнемося теми ресурсів у війні, адже це питання є надзвичайно актуальним. Хоча, варто зазначити, що на війні кожна тема має своє значення. Існує безліч аспектів, які диктує нам наше складне сьогодення. Деякі новини, дописи-розслідування або аналітичні звіти можуть бути жахливими, дратівливими або, на перший погляд, незначними настільки, що здаються такими, що не заслуговують на увагу. Проте всі вони складають єдину картину, і ми повинні їх аналізувати, щоб зрозуміти всю суть війни. Інакше ми ризикуємо не лише програти, але й не вижити.

Суспільство, як правило, більше захоплюється темами, що стосуються гарячих фаз конфлікту, такими як події на фронті, полонені, обміни та руйнівні удари, які наші Герої завдають ворогові. Звичайно, новини про перемоги надихають і підносять дух, тому вони викликають великий інтерес. Однак рутинні аспекти життя на окупованих територіях чи в Росії не привертають стільки уваги, як це могло б бути. Це прикро, адже саме в цих темах можна знайти всю глибину та складність війни.

Насправді наші перемоги, точне попадання у місця зберігання зброї ворога, місця скупчення ворога, наша розвідка та дуже багато тихої, непомітної роботи, яка веде до шалених та гарячих результатів, складається саме з аналізу інформації від ворога чи з окупованих територій. Як поводить себе суспільство на Росії та в ОРДЛО, що відбувається на окупованих територіях - це важливі питання війни.

Невеликі зміни в цьому контексті вказують на масштабні перетворення у військовій стратегії. ОРДЛО та прикордонні райони Росії в основному служать для військової логістики. Саме тому питання використання ресурсів окупованих територій з боку Росії є найактуальнішим.

Підкреслю, оскільки вже згадувала про це раніше: на жаль, Росія ефективно експлуатує ресурси захоплених територій. Прийшов час приділити цьому належну увагу. В цілому, усі ресурси, пов'язані з війною, мають значну цінність для аналітичних досліджень та прогнозування, саме тому я так часто акцентую на них свою увагу.

Окупант завжди ретельно готується до атаки, вивчаючи всі можливості, які можуть бути корисними для захоплення території. Це правда. Без залучення зовнішніх ресурсів Росія не здатна здобути перемогу у війні, а також проводити тривалі військові операції.

Розглядаючи можливість окупації, Росія також врахувала всі витрати на адміністрування захоплених регіонів та потенційні вигоди від них. Ось один із найяскравіших прикладів.

Засмічення анексованих територій відходами з Росії... Варто зазначити, що це ефективне використання ресурсів захоплених земель, адже приносить певні соціальні вигоди, адже мешканці Ростова в захваті. Усі відходи з Ростовської області будуть направлені на окуповані ділянки Луганщини, і залишаться там незалежно від того, чи збережеться окупація, чи відбудеться їх звільнення.

Земля є найважливішим ресурсом у війнах для агресорів. Першими об'єктами використання загарбників стають територія та населення. Це підтверджує досвід ОРДЛО.

Земля являє собою простір, який можна експлуатувати за власним бажанням. Наприклад, це може бути скидання відходів або розміщення військової техніки. Крім того, вона слугує важливим ресурсом для виробництва товарів, у яких Росія відчуває гостру потребу. Адже перше, що вивозиться з контрольованих територій, – це зерно та інші сільськогосподарські продукти.

А ще земля - це територія, тобто дороги, автомобільні, залізничні колії, які біжать і біжать, з'єднуючи міста і села. От саме про це й буде мова. Про використання землі для отримання сільськогосподарської продукції ми вже говорили, а ось про використання окупантом доріг та залізниці - ні. А варто! Варто, бо це - найвикористовуваніший з ресурсів.

Скільки кілометрів доріг залишилося в окупації, мостів, залізничних колій? Хтось рахував? Робив аналіз цих артерій, вен, які тепер працюють на окупанта? А по них окупанти везуть зброю, солдатів, годують колаборантів, ці дороги тепер працюють на окупанта наповну й допомагають просуватися далі. Й інші дороги, які захопить окупант, також будуть працювати на нього.

Я мешкала в Довжанську, що розташоване в Луганській області, неподалік від кордону з Росією. Поруч знаходиться Вознесенівка (колись відома як Червонопартизанськ), де розташовано єдине залізничне контрольно-пропускне відділення "Червона могила" на Луганщині. Ця залізнична розв'язка є найбільшою, яка з'єднує залізничні мережі Росії та України. Станом на сьогодні, вона функціонує, і з 2014 року, після початку окупації, щодня по цій лінії проходять потяги з вантажами, такими як зброя, паливо та будівельні матеріали. Це ще один приклад експлуатації ресурсів територій, що опинилися під контролем. Ця залізнична артерія простягається з Росії через Луганську область, з'єднуючи її з Донеччиною та ведучи далі до Криму. Нині на цю лінію припадає велике навантаження, з яких 90 відсотків - це військові перевезення.

Це також стосується автомобільних шляхів. Проте слід зазначити один важливий момент. Якщо залізничні колії не вимагають великих інвестицій і їх підтримують колаборанти в належному стані, зазнавши при цьому незначних ушкоджень, то автомобільні дороги в ОРДЛО знаходяться в жахливому стані, потребуючи значних витрат з боку окупантів та постійного догляду. Автомобільні шляхи ОРДЛО можна вважати "чорною дірою", яка безперервно витрачає ресурси окупанта. Проте ці дороги все ж функціонують, слугуючи важливими артеріями, через які проходить "кров" війни, забезпечуючи її існування.

Росія реконструювала значний автобан, що з'єднує Ростовщину з захопленим Мелітополем, який став ключовою артерією для її військової логістики, довжина якої складає 372 км. Ця траса тепер використовується для транспортування найбільшої кількості військових вантажів. Відкриття цього маршруту дещо знижує стратегічне значення Кримського моста.

Важливо усвідомлювати, що Росія публічно готується до продовження експлуатації ресурсів анексованих регіонів, що свідчить про те, що конфлікт отримає нові джерела підтримки.

На Ростовщині ухвалили план продовження відбудови сухопутного коридору, автобану та залізниці, які об'єднають Ростов-на-Дону, він пройде по окупованих територіях України, з'єднає Мелітополь, Маріуполь, Генічеськ, Джанкой, Керч і повернеться на Ростовщину. Цю трасу назвали символічно - "Новороссия", щоб трошки підкреслити вклад Донбасу в окупацію та війну. Це маніпулятивно-психологічний спосіб для підтримки морального духу мешканців ОРДЛО.

М-280 (відомий також як P-280) починається на кордоні з Ростовською областю і проходить через території Луганської та Донеччини. Ця траса веде до Новоазовська і є частиною Азовського кільця – швидкісного маршруту, що оточує Азовське море, формуючи важливий автомобільний коридор до Криму.

Звісно, що чотири смуги зроблять військову логістику росіян більш якісною. Це погано.

Як погано й те, що окупант безкарно користується окупованими територіями, розбудовуючи свою інфраструктуру. Яке покарання він отримає? Чи зможемо ми це зупинити? Поки що ці питання без відповіді. Але те, що окупант посилить свої логістичні позиції, залишається фактом.

До речі, жителі Ростова висловили своє незадоволення цією новиною, оскільки Росія інвестує кошти в анексовані регіони, в той час як автомобільні дороги Ростовської області залишаються в небезпечному стані для водіїв.

Крім того, під час створення карти (див. вище) російські представники допустили численні помилки в назвах як українських, так і російських населених пунктів. Це викликало ще більший резонанс серед російських платників податків.