Суперечлива модернізація: російський Ту-160М2 планує забезпечити свою безпеку (фото)

Як один із можливих сценаріїв, російський бомбардувальник може отримати хвостовий радар і сучасні ракети класу "повітря-повітря" Р-74М. Проте, впровадження такого рішення потребує додаткових розглядів і викликає певні сумніви.

Російські пропагандистські джерела повідомили про оновлення стратегічного бомбардувальника Ту-160М2, акцентуючи увагу на поліпшенні його захисних систем. Вдосконалення включає інтеграцію радіолокаційної станції для захисту задньої півсфери та оснащення новими ракетами класу "повітря-повітря". Проте, як підкреслюють аналітики з Bulgarian Military, деякі фахівці висловлюють сумніви щодо реальних переваг цих заявлених вдосконалень.

Російські джерела стверджують, що Ту-160М2 нової побудови "став першим у світі стратегічним бомбардувальником-ракетоносцем, який може вражати повітряні цілі в задній півсфері".

Окрім установки хвостового радара для виявлення повітряних загроз з тилу, літак, як стверджують, обладнаний новим типом ракет "повітря-повітря", які можуть уражати цілі як у прямому, так і в зворотному напрямках. Хоча точна інформація про типи ракет, що використовуються, залишається невідомою, експерти висловили припущення, що Ту-160М2 буде здатним запускати ракети в напрямку руху, тобто вперед, після чого боєприпас може самостійно орієнтуватися в повітрі та нейтралізувати загрозу.

Таке рішення викликане тим, що бомбардувальникам такого класу практично неможливо виконати маневр, щоб зайняти атакувальну позицію, оскільки на це знадобиться багато часу і палива, що поставить під загрозу виконання основного бойового завдання. Тому, як правило, важкі бомбардувальники супроводжуються винищувачами.

Таким чином, технологія захисту задньої півсфери могла б стати рішенням для дорогих маневрів і перевершити звичні параметри оборони, обходячись без супроводу винищувачів.

Водночас не всі експерти позитивно оцінюють такі вдосконалення. Скептики сумніваються в ефективності технології, яка дає змогу ракетам розвертатися на 180 градусів у польоті.

І хоча історичні прецеденти, як-от розробка ракети К-13А в 1960-х роках, показують, що схожі технології були раніше, їхня ефективність у реальних бойових умовах залишається під питанням.

Окремі експерти також висловлюють занепокоєння, що ці технічно складні системи можуть бути вразливими до новітніх засобів радіоелектронної протидії, які активно розробляються в західних країнах.

Водночас російські конструктори могли оснастити бомбардувальник ракетами Р-74М, що володіють високою маневреністю і дальністю ураження -- до 40 км. Ці ракети здатні перехоплювати цілі на швидкостях до 2 500 км/год, що робить їх вкрай ефективними проти високоманеврених повітряних загроз.

Завдяки сучасним двигунам з вектором тяги, Р-74М здатні ефективно працювати як проти повітряних загроз спереду, так і в задній півсфері, що значно підвищило б обороноздатність бомбардувальника.

Проте, існують невизначеності стосовно характеристик нової зброї та її реальної результативності у бойових умовах. Єдине, що можна стверджувати з упевненістю, це те, що Росія прагне підтримувати свою домінуючу позицію в стратегічній авіації, незважаючи на нові виклики, що виникають на міжнародній аерокосмічній сцені, — зазначили аналітики.