Свято книги у Франкфурті: 75 років дипломатичних зусиль і суперечок

Франкфуртський книжковий ярмарок відзначає свій 75-річний ювілей. У 1949 році в орендованому приміщенні церкви святого Павла у Франкфурті-на-Майні зібралося 200 видавців і було представлено близько 8000 книжкових новинок. Сьогодні це найбільша у світі галузева платформа для зустрічі авторів, видавців і шанувальників літератури - щороку сюди приїжджають понад 4000 видавців і виставляють 390 тисяч найменувань книжок, включно з електронними. Колишній директор ярмарку Петер Вайдхас (Peter Weidhaas) називає його зразком для наслідування - всі засновані в наш час книжкові ярмарки слідували франкфуртській моделі.

І багато хто сьогодні сходиться на думці, що за 75 років свого існування одним із найбільших досягнень ярмарку стало зведення мостів за допомогою "книжкової дипломатії". Але ці зусилля іноді підштовхували й до конфліктів.

У 1955 році, під час періоду "холодної війни", країни східного блоку, включаючи СРСР, Польщу, Угорщину, Чехословаччину та Югославію, вперше взяли участь у Франкфуртському книжковому ярмарку. Тоді ж на цьому заході дебютувала і Німецька Демократична Республіка. Через кілька років газета Frankfurter Rundschau зазначила, що цей ярмарок є унікальним явищем на світовій арені, яке вдалося відтворити ілюзію єдності в світі. "Обидві сторони конфлікту мирно зіштовхуються на книжковому фронті, Захід і Схід, в той час як за лаштунками триває гонитва за розміщенням міжконтинентальних ракет. На франкфуртському книжковому фронті немає нейтральних територій — противники залишили окопи і обмінюються рукостисканнями, не зважаючи на необхідність дипломатичних усмішок".

Однак "залізна завіса" протягом майже сорока років створювала атмосферу напруги на ярмарку, аж поки не зруйнувався Берлінський мур. Напередодні знакової події 9 листопада 1989 року чеському дисиденту і письменнику Вацлаву Гавелу була присуджена Премія миру німецьких книговидавців, яка щорічно вручається на Франкфуртському книжковому ярмарку. Проте, на жаль, Гавел не отримав виїзної візи, що не дозволило йому особисто прийняти нагороду. Згодом в історії відбувся вражаючий поворот: східний блок розпався, і в тому ж році Гавел став президентом Чехословаччини, а згодом і Чехії.

Розбіжності виникли ще на початкових етапах у середовищі німецьких видавців. Франкфуртський книжковий ярмарок став на шлях створення платформи для всіх видавців, включаючи тих, хто має крайні праві переконання. На початку його діяльності впливові особи книжкової індустрії виступали з закликами не допускати до участі тих, хто відстоює праворадикальні ідеї. Проте організатори вирішили не вдаватися до таких обмежень, якщо їхні видання не суперечать німецькому законодавству.

Тоді група видавців вирішила вжити заходів самостійно – під час ярмарку 1955 року, в тихий обідній час, вони прибрали стенд неонацистського видавця з виставкового павільйону. У деяких інших випадках протести викликали значно більше шуму. Так, у 2017 році поліція була викликана, коли учасники акції протесту перервали виступ одного з найрадикальніших політиків Німеччини, лідера правопопулістської партії АдН у Тюрингії Бйорна Геке. Наступного року цей політик, якому суд дозволив називати себе "фашистом", знову завітав до Франкфурта з новими читаннями, але тепер під охороною правоохоронців.

Участь правоекстремістських авторів та видавців у ярмарку все ще викликає суперечки, проте організаційний комітет залишається вірним своїм принципам: відсутність цензури та пріоритет свободи слова.

У 1966 році книжковий ярмарок у Франкфурті-на-Майні перетворився на арену міжнародних протестів, коли хорватські емігранти виступили проти югославських видавців. У наступному році грецькі видавці зіткнулися з опором з боку студентів і книготорговців, які протестували проти військового режиму, що встановився в Греції.

Франкфуртський книжковий ярмарок став ареною протестів 1968 року. Іскрою для цього послужила церемонія вручення Премії миру німецьких книготорговців Леопольду Седару Сенгору, першому президенту Сенегалу, який також був поетом і філософом. Однак його правління з часом набуло авторитарних рис, а жорстокі дії щодо студентських протестів у країні викликали обурення. У Франкфурті тисячі протестувальників увірвалися до церкви святого Павла, де традиційно проходила церемонія нагородження.

У 1971 році протестні настрої зосередилися в Ірані, де акції проти шаха призвели до небаченого насильства щодо демонстрантів.

Критика іранського режиму також лунала з вуст індійсько-британського автора Салмана Рушді, який спочатку висловлював підтримку Ісламській революції 1979 року. Проте вже через десятиліття він став помітною ціллю для її духовного ватажка Рухолли Хомейні, що видав релігійний указ, який закликав до його вбивства. Ця ситуація змусила організаторів Франкфуртського книжкового ярмарку на багато років виключити Іран з числа учасників.

Відносини з Іраном є непростими донині. У 2015-му ця країна сама відмовилася відправляти свої видавництва до Франкфурта через те, що Салман Рушді мав виголосити промову на її відкритті. Торік письменник, який вижив після ножового поранення в шию, отримав престижну Премію миру німецьких книготорговців.

1986 року Франкфуртський книжковий ярмарок сфокусував свою увагу на індійській літературі. Ця стратегія виявилася успішною. Пізніше запрошення окремих країн як почесного гостя стало офіційною частиною програми й щорічною традицією. Цього разу буде широко представлена література Італії - 90 авторів. Серед них і Роберто Савіано, який прославився в усьому світі завдяки роману "Gomorra" про неапольську злочинну організацію. Однак він приїде на запрошення німецького видавництва, а не в складі офіційної делегації. Це викликало обурення в італійському творчому середовищі. Понад 40 письменників опублікували відкритий лист на адресу глави уряду й правопопулістської партії "Брати Італії" Джорджі Мелоні зі звинуваченнями в тиску на критиків режиму, яким є і Роберто Савіано. На знак протесту багато хто також відмовився від поїздки до Франкфурта в офіційному складі. Але це не перший скандал, пов'язаний із країнами-учасницями.

Минулого року філософ Славой Жижек, що представляв Словенію — країну почесного гостя на заході, в своїй промові різко засудив терористичну атаку ХАМАС на ізраїльських громадян. Проте він також підкреслив важливість врахування голосу палестинців, що викликало жваву реакцію в залі.

У 2008 році Туреччина стала почесним гостем на заході, представляючи своє літературне різноманіття через нові талановиті імена, такі як Асли Ердоган, Еліф Шафак та Шебнем Ішигюзель. На церемонії відкриття виступив Орхан Памук, автор бестселерів та лауреат Нобелівської премії з літератури, який висловив занепокоєння щодо обмежень свободи преси в своїй країні. Раніше він звинуватив турецький народ у скоєнні масових вбивств курдів і вірмен, що викликало значний резонанс у Туреччині. Через свої висловлювання письменника неодноразово судили, а його книги піддавалися спаленню.

Участь Китаю як почесного гостя 2009 року викликала ще більшу дискусію. У симпозіумі, який відбувався за кілька тижнів до ярмарку, мали взяти участь і автори, налаштовані критично щодо китайської влади. Під тиском Китаю їх виключили з офіційного списку. Однак вони все одно з'явилися на заході - у відповідь багато представників китайської делегації залишили зал. Відкриваючи тоді ярмарок, канцлерка Німеччини Анґела Меркель (Angela Merkel) згадала цей інцидент у своїй привітальній промові, зазначивши, що Китай, погодившись на свою участь, мав знати, що у Франкфурті є місце й для критичних голосів. Вона також згадала про цензуру в НДР і підкреслила значення книг у розвитку демократії.

Цього року Франкфуртський книжковий ярмарок пройде з 16 по 20 жовтня і обіцяє безліч нових цікавинок.