"Жовтнева революція" в Конча-Заспі

Уявіть, що ви натрапили на книгу з детективним сюжетом, настільки інтригуючим, що неможливо відволіктися, але, на жаль, деякі сторінки виявилися вирваними. Незважаючи на це, ви продовжуєте читати, намагаючись відгадати, що ж могло бути написано на відсутніх аркушах. Так само і в нашій історії: невеличка компанія з Лімасола, що на Кіпрі, "несподівано" стала власником восьми гектарів заповідної землі в престижному районі Конча-Заспа під Києвом. Однак тільки фрагменти різних документів дають зрозуміти, що ця подія не була випадковістю, а скоріше, важко сказати, "логічним" результатом. Бо від законності тут залишилася лише оболонка, а всередині – шахрайство, корупція, лицемірство і багато іншого.

У 1917 році більшовики здійснили переворот, який призвів до їхнього контролю над Російською імперією; аналогічно, у нашій ситуації відбулося "переворот у власності" санаторію "Жовтень".

Історія, що розгортається у цій книжці, почалася ще в давні часи, але отримала новий резонанс завдяки новині, опублікованій на порталі nenka.info: "Наші джерела в КМДА повідомляють, що за незаконним продажем земельної ділянки санаторію 'Жовтень' у Конча-Заспі стоїть особа на ім'я Вадим Столар".

Хоча жодних переконливих доказів цього ствердження не було представлено, крім непрямих припущень, заголовок привернув увагу і спонукав мене дослідити історію ДП "Клінічний санаторій "Жовтень" у недалекому минулому. Залишається незрозумілим, коли саме він став державним, адже всі члени радянських профспілок знають, що цей санаторій завжди належав профспілкам.

Перші сторінки нашої книжки описують кілька ухвал Печерського районного суду, зокрема від 12.12.2019 у справі №757/59072/19-к. З неї випливає, що 2019 року наглядова рада ПрАТ "Укрпрофоздоровниця" (остання є розпорядником майна Федерації профспілок України) провела фінансовий аудит діяльності санаторію "Жовтень" і виявила 16 млн грн заборгованості перед кредиторами, причому 10 млн -- лише за останні два роки (слідкуйте за руками!). Тому наглядова рада звільнила головного лікаря Олександра Владимирова та призначила нового. Однак старий головлікар у цей час (випадково?) був на лікарняному, тому оскаржив своє звільнення через суд і поскаржився (дивіться, де руки!) у Мін'юст. Останнє видало відповідний наказ. Що було в тому наказі, невідомо, це вирвані сторінки з нашої книжки, але на його підставі "Жовтень" з усім його майном був юридично перенесений до міста Краснограда Харківської області і там зареєстрований (слідкуєте за руками?). І вже потім, подалі від Києва та Федерації профспілок України, його продали з усіма потрохами такому собі ПП "Українська будівельна компанія "Каштан" зі славного міста Одеси. Це ПП доволі відоме, зокрема, великою кількістю судових справ, де воно виступає відповідачем.

Крім невідомих підписантів наказу Мін'юсту, в цій "операції" брали участь особи, яких обов'язково треба згадати, бо без них нічого цього не відбулося б. Це реєстраторка Бондарук Ю.О. з Київської філії комунального підприємства Березанської сільради на Одещині (уявляєте, яка це впливова сільрада, якщо має філію в Києві!) і приватна нотаріуска Чорнєй В.В. із Києва, що оформила купівлю-продаж усього майна "Жовтня".

Таким чином, українські профспілки вперше позбулися санаторію "Жовтень". Чи була наглядова рада в курсі цього, залишається незрозумілим, оскільки до Печерського суду звернулося не Федерація профспілок України, а Державне бюро розслідувань. Суд видав кілька ухвал, які дозволили доступ до документів усіх учасників справи, а наступного року було заарештоване все майно, яке було продане "Жовтнем".

Далі в нашій книжці йдуть вирвані сторінки, але, судячи з усього, ДБР таки домоглося свого -- "Жовтень" з усім майном повернувся до ФПУ, але на цьому книжка не закінчується.

Не встигли члени українських профспілок як слід насолодитися щасливим поверненням блудного "Жовтня", як наприкінці 2021 року збори акціонерів ПрАТ "Укрпрофоздоровниця", розпорядника всього майна ФПУ, дали дозвіл "на внесення до статутного капіталу ТОВ "Клінічний санаторій "Жовтень" (код ЄДРПОУ 02583744) нерухомого майна ПрАТ "Укрпрофоздоровниця" (код ЄДРПОУ 02583780) згідно з переліком".

При цьому акціонери поставили "Жовтню" умову -- "одружитися" з ТОВ "Бенефіт Оффер", лише тоді він стане самостійним у дорослому житті. Як то кажуть, на тобі, синку, квартиру з меблями, тільки оженися! Це означає, що державне, по одній версії, та дочірнє, по іншій, підприємство перетворилося на юридично самостійне ТОВ, що згодом матиме невеселі наслідки.

А щаслива наречена, яку обрали для "Жовтня" батьки-акціонери, -- ТОВ "Бенефіт Оффер", принесла придане у сумі 13 млн 121 тис. грн і стала власницею 49% сімейного майна нового ТОВ. Умовами цього шлюбу було укладання "шлюбного контракту" -- Інвестиційного договору з реалізації інвестиційного проєкту реконструкції ТОВ "Клінічний санаторій "Жовтень".

У світі бізнесу часто зустрічається ситуація, коли одна компанія залучає іншу для покращення своїх справ — це можна порівняти із шлюбом за домовленістю. Проте ключове питання полягає в тому, чи принесе така співпраця бажані результати? Чи з'являться нові можливості та ідеї?

У нашому випадку діти не народилися (тут знову йдуть вирвані з книжки сторінки). Кредитори почали вимагати від "Жовтня" продати, так би мовити, меблі і квартиру, щоб погасити борги. Тобто інвестиційний договір не допоміг (чи був він укладений насправді, невідомо). Виявляється, ще до укладання "шлюбу", а саме 16.07.2021 щодо "Жовтня" було порушено справу про банкрутство.

Постає питання: чому ж виникла вся ця історія з "шлюбом", якщо партнер виявився настільки ненадійним? ТОВ "Бенефіт Оффер" не є потужною фінансовою установою з Лондона чи Нью-Йорка; це лише офіс на київських Позняках зі статутним капіталом у 10 тисяч гривень, заснований всього сім місяців тому. Як він зміг отримати понад 13 мільйонів гривень "на шлюб" – це залишається загадкою. Де були акціонери ПрАТ "Укрпрофоздоровниця" в цей час? Чи варто їм довіряти майно ФПУ в такій ситуації?

Це значна власність: 126 компаній, що займаються курортно-оздоровчою діяльністю, причому у більш ніж 100 з них ПрАТ "Укрпрофоздоровниця" володіє всіма акціями. Але чому тоді санаторій у українському Беверлі-Хілз залишений без належної уваги? Можливо, в цій ситуації криється і причина, і намір...

Якщо б існував рейтинг готелів за рівнем комфорту, "Жовтень" безсумнівно отримав би "мінус 5 зірок", оскільки це заклад, який нагадує про старі часи та занепад. Проте, він розташований на території, що нагадує український Клондайк, де ціна землі починається від 8 тисяч доларів за сотку і продовжує зростати. Отже, 7,9 гектарів цієї ділянки – це справжня золота жила для бізнесменів та інвесторів.

Тому менш важливо, кому належить власність санаторію "Жовтень", а набагато важливіше – хто контролює земельну ділянку під ним. Наразі замість ТОВ "Бенефіт Оффер" в ролі співвласників санаторію з'явилося ТОВ "Девелопмент Солюшн" з кіпрського Лімасола. Саме ця компанія отримала від Київради в оренду на десять років 7,9056 гектарів у Конча-Заспі. На перший погляд, це виглядає цілком законно, адже дане ТОВ володіє нерухомими активами на цій території.

Проте, як кажуть, диявол криється в дрібницях! Чи звернули увагу депутати Київради, коли голосували за це рішення, на те, що в пояснювальній записці біля кожного з пунктів щодо майна в дужках зазначено -- 1/2 ОНМ? Це означає, що мова йде лише про половину майна. А хто ж є власником другої половини? Відповідь очевидна -- Федерація профспілок України в особі "Укрпрофоздоровниці".

Цей аспект у розробці пропонує просто вражаючі перспективи для "кіпріотів" – від можливості здавати землю в суборенду до її викупу в повну власність, що, як кажуть, всього лише один крок.

І тут виникає багато запитань. Наприклад, чому при округленні часток акцій у 51 і 49% ТОВ "Жовтень" (обидві, зрозуміло, дають 1/2) перевагу віддали 49% "кіпріотів", а не 51%, якими володіють профспілки?

Далі, якщо припустити, що рядові депутати не розбираються в таких тонкощах, то члени земельної комісії на цьому собаку з'їли. І тут мимоволі напрошується питання про ціну "заплющених очей".

Також мимоволі виникає думка, що "справжні кіпріоти" навряд чи змогли б вигадати настільки тонку комбінацію з трьох пальців, яку продемонстрували "віртуальні кіпріоти" законодавцям, депутатам та правоохоронним органам. Для цього дійсно потрібна особистість масштабу Вадима Столара.

Чому ж так? Тут варто згадати історію, пов'язану зі зведенням офісного комплексу над станцією метро "Театральна" у Києві. Спочатку Столар та Вагіф Алієв реалізували цей проект без дотримання законодавства, але після того, як суспільство підняло хвилю обурення, вони вирішили "подарувати" цей об'єкт місту абсолютно безкоштовно. І ще, не забули залишити свої імена на пам'ятній дошці, яка розташована на стіні нинішнього Музею Києва.

Стисліше кажучи, подібно до попереднього прикладу, Федерація профспілок України, Державне бюро розслідувань та Київська міська рада мають можливість замовити пам'ятну табличку з написом: "Тут розташовувався санаторій "Жовтень" на 27-му кілометрі Обухівського шосе.