Олексій із Костопільського району пройшов через всі небезпечні зони та впевнений у перемозі. Рівненська область - новини Рівного та регіону - Рівне Вечірнє.
На початку вторгнення 30-річний Олексій записався у Костопільський батальйон територіальної оборони.
- Коли все тільки починалося, нас направили в бойовий підрозділ. Разом з товаришами ми проводили операції з очищення околиць Чернігова та інших населених пунктів від окупантів. А з кінця березня вже діяли під Києвом, - розповідає захисник.
Після того, як ворога вигнали з цих територій, Олексія повернули назад у батальйон.
В процесі подорожі він вирішив зазирнути до селища Димер, що на Київщині, де свого часу брав участь у будівництві церкви. Його цікавило, чи завершили роботи, адже залишалося тільки пошпаклювати стіни та оформити іконостас.
- Але результату так і не побачив. Від церкви лишилися тільки руїни й поруч три хрести, під яким поховали вбиту сім'ю священника. Росіяни по храму працювали з танка. Тепер ні церкви, ні хати, ні священника, - з болем згадує воїн.
На всіх наступних маршрутах Олексій вже співпрацював зі своїм батальйоном. Йому доводилося займатися різними справами: від чергування в окопах до знищення дронів поблизу спостережного пункту та евакуації товаришів по службі.
Іноді траплялося, що протягом кількох днів доводилося зовсім не спати, адже постійно надходили повідомлення по радіо, і потрібно було евакуювати людей. Бували випадки, коли і його самого доводилися рятувати. Незважаючи на всі труднощі, цей чоловік чітко усвідомлює, що кожен має докладати зусиль для досягнення перемоги, і він робить все можливе, щоб ця мета стала реальністю.
