Як атомні електростанції підготовлюються до захисту від російської загрози і коли це відбудеться - Завтра.UA
Изображение: EPAUPG
Атомна електростанція в Україні
Щоденні російські атаки на енергетику
Цього тижня після запланованого ремонту до роботи знову увійде ще один енергоблок атомної електростанції. Це означає, що наразі не буде необхідності в енергетичних відключеннях. Уряд навіть скасував обмеження на використання кондиціонерів для державних службовців. Також дозволено без обмежень освітлювати вулиці. Споживання електроенергії в ці дні перебуває близько до сезонного мінімуму. В деякі години в країні навіть спостерігається надлишок електрики, що дозволяє вести незначний експорт.
Несмотря на значні поліпшення, ситуація в енергетичному секторі залишається досить напруженою. Тим часом, один з блоків атомної електростанції все ще проходить планове технічне обслуговування, і його введення в експлуатацію заплановано на пізніше.
"Виробництво електроенергії на теплових станціях залишається на належному рівні, що дозволяє задовольнити потреби споживачів. Запаси вугілля на складах електростанцій досягають приблизно 3,1 мільйона тонн, що є максимальним показником для даного періоду. Енергетичні компанії продовжують відновлювальні роботи на енергоблоках і гідроагрегатах, які постраждали внаслідок обстрілів. Водночас, виробництво електроенергії з сонячних станцій зменшилося через похмуру погоду", — зазначила колишня міністр енергетики Ольга Буславець.
У вересні значно скоротився імпорт електроенергії з країн ЄС. Закупівлі впали на майже 8 %. В Укренерго повідомили: ситуація в енергомережі стабілізувалася, а рівень споживання відповідає сезонним показникам. Далі ж ситуація залежатиме від погоди й того, чи зуміє ворог завдати нових руйнувань мережам і генерації.
Изображение: EPA/UPG
Ремонтні роботи на високовольтних лініях
У вересні російські війська регулярно завдавали ударів по Україні за допомогою дронів-камікадзе. На жаль, у жовтні ситуація може повторитися. Однією з основних мішеней Кремля залишаються енергетичні інфраструктури, які піддаються атакам фактично щовечора. Наприклад, 1 жовтня більше ніж п’ятсот населених пунктів залишилися без електрики, частково або повністю.
Експерти порталу Defense Express провели аналіз: Росія збільшила випуск ударних безпілотників. Враховуючи постійні напади, російські сили здатні запускати близько півсотні "шахедів" щоденно. Проте, паралельно з цим, українська система протиповітряної оборони також зазнає вдосконалення.
Протягом останніх трьох років Росія здійснила 25 масштабних атак на українську енергетичну інфраструктуру, відповідно до підрахунків аналітиків DiXi Group. Загалом було використано майже дві тисячі одиниць озброєння. Найбільше ворог застосував ракет – 1200 штук. Українська протиповітряна оборона зуміла знищити близько 75% з них. Особливо вражаючими є результати боротьби Сил оборони з російськими дронами, де ефективність української ППО досягає 90%.
Водночас балістичні ракети росіян здебільшого досягали своїх цілей. І це вже питання до спроможності й бажання західних партнерів постачати Україні більше сучасних систем ППО/ПРО.
Фото: Генштаб
Вогнева команда системи протиповітряної оборони під час виконання завдань.
З початку широкомасштабного вторгнення, внаслідок окупації та військових дій, Україна зазнала втрат у 30 ГВт потужності генерації електричної енергії. Це число майже вдвічі перевищує максимальний обсяг споживання електрики по всій країні в зимові морози.
"Крім генерації, Російська Федерація регулярно завдає ударів по критичних вузлах електромереж з метою дестабілізувати енергосистему й обмежити можливості передавати електроенергію всередині країни, а також ускладнювати її імпорт. Очевидно, що ворог знову завдаватиме ударів, можливо, навіть ще до початку зими", -- зазначила експертка галузі відкритих даних DiXi Group Оксана Зуєва.
Чому питання безпеки атомних електростанцій стало актуальним лише нещодавно?
Лише нещодавно Енергоатом почав реалізовувати проект з будівництва фізичного захисту на атомних електростанціях. Вони вже оголосили тендери, проте процес будівництва є досить тривалим. Відповідно до укладеної угоди, всі роботи на Південноукраїнській АЕС планується завершити лише наприкінці наступного року. Вартість створення системи захисту перевищує півмільярда гривень. Які конкретно роботи мають бути виконані, які технічні вимоги були визначені, і яким чином проходив сам тендер — залишається невідомим, оскільки вся інформація була засекречена Енергоатомом в інтересах безпеки.
Більше подробиць відомо про плани спорудити фізичний захист критичних об'єктів на території Рівненської АЕС. На роботи витратять також близько пів мільярда гривень. Йдеться про зведення міцних залізобетонних конструкцій довкола трансформаторів, щоб захистити обладнання від ударів дронами й пошкоджень скалками чи уламками. Такого типу захист уже доводив свою ефективність на електропідстанціях Укренерго.
Изображение: energoatom.com.ua
Рівненська АЕС
"Ми вживаємо заходів, що суттєво зменшують ймовірність тривалих відключень наших об'єктів, завдяки чому наші співгромадяни не залишаться без електропостачання. У нас є резерви, а також відремонтовані енергоблоки, які зараз готові до роботи," -- повідомив керівник Енергоатому Петро Котін.
Діяльність компанії в галузі проведення тендерів активізувалася після поїздки Володимира Зеленського до Сполучених Штатів. Цей процес також був підсилений заявами президента щодо можливих російських нападів на українські атомні електростанції. Існує ймовірність, що Росія може націлитися на розподільчі пристрої та підстанції, розташовані поруч із АЕС. Таким чином, ворог має намір відключити атомні станції від енергетичних мереж і спровокувати масштабний блекаут.
"Це, безумовно, є головною проблемою на сьогодні. Укренерго вже реалізувало захисні заходи на понад 60 об'єктах своєї мережі. Натомість перший контракт для об'єктів Енергоатому був підписаний лише 25 вересня, що означає, що захист може бути готовий, якщо пощастить, лише до наступного літа. Як результат, на критично важливих та найбільш уразливих об'єктах захисту досі немає. Це вже стало очевидним", — зазначив директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.
Фото: тг-канал Дениса Шмигаля
Прем'єр-міністр Денис Шмигаль у ході свого візиту до Львівської та Волинської областей здійснив перевірку процесу зведення енергетичних підстанцій другого рівня захисту.
Менш ніж за місяць, українські атомні електростанції стали свідками прольоту близько ста російських безпілотників, за інформацією Енергоатому. Декілька з цих дронів пересувалися на критично низькій висоті над територією промислових об'єктів атомних станцій. Крім того, Росія використовує китайські супутники для моніторингу територій АЕС, що може свідчити про реальну загрозу можливих атак на ці об'єкти.
Відновлення енергетичного сектору: плани та результати можуть суттєво варіюватися.
На відбудову знищених і спорудження нових об'єктів енергетики вже виділили мільярди, причому як з державного бюджету, так і з кошів, наданих партнерами. Зокрема, Агентство США з міжнародного розвитку виділило Україні мільярд доларів. Обіцяють допомогу на 160 млн євро і в Євросоюзі. Є ініціативи і від окремих держав, скажімо, Німеччина виділила ще 70 млн євро на закупівлі малих електростанцій і сонячних панелей. Куди більше грошей надала Україні Японія -- понад мільярд доларів уже перерахували на державні рахунки.
Загалом за два останні роки тільки країни Великої сімки зібрали понад чотири мільярди доларів, щоб відновити українську енергетику. Точні ж витрати з державного бюджету поки що оцінити важко.
Изображение: EPA/UPG
Працівники комунальних служб проводять відновлення енергетичної інфраструктури після ракетного обстрілу центральної частини України, 2 березня 2023 року.
"З початку повномасштабного вторгнення російські удари по системах енергетики призвели до втрачених 24,5 ГВт генераційних потужностей, що становить 68% від довоєнних обсягів. Наразі залишилося лише близько 10-11 ГВт для виробництва електроенергії", - заявив високопосадовець ЄС Жозеп Боррель.
Українська влада озвучувала кілька планів відновлення енергетики. В уряді зобов'язалися відремонтувати до кінця року 3 ГВт генерації. Аналітики Центру Разумкова вважають, що досягти такої мети можна.
Що стосується 1 ГВт нової газової генерації, ініційованої Володимиром Зеленським, то цей план зазнав остаточного краху. Держава вже не має можливості реалізувати його в цьому році.
Ситуація не така похмура, як може здатися на перший погляд. В Україні триває активне відновлення як теплової, так і гідроелектричної генерації. Хоча процес іде повільно, з'являються нові об'єкти малої генерації. Очікується, що їхня потужність становитиме приблизно 300-400 МВт. Крім того, постачають резервне обладнання, зокрема компанія "Укренерго" активно працює в цьому напрямку. Важливо, що ці зусилля здійснюються не лише за підтримки уряду, а й завдяки ініціативам самих компаній, як державних, так і приватних, -- підкреслив Володимир Омельченко, керівник енергетичних програм Центру Разумкова.
До середини вересня на платформі Prozorro укладено угод на суму понад сім мільярдів гривень для закупівлі або оренди енергетичного обладнання, необхідного для зимового періоду. Найбільші витрати склалися на когенераційні установки, які становлять 40% від загальних закупівель. Найактивнішими в укладанні угод є Київ та Харківська область, які разом виділили близько чотирьох мільярдів на підготовку до зими.
Image source: vinn-fm.com
Запуск першої наданої USAID когенераційної установки у Вінниці, 1 серпня
"Більшість угод було укладено через відкриті конкурентні процедури. Основна частина закупівель стосувалася малих теплових електростанцій, а на другому місці опинилися генератори та газопоршневі установки. Цю техніку невеликої потужності переважно придбали комунальні підприємства для забезпечення безперебійної роботи. Третім важливим елементом закупівель стали зарядні станції та акумулятори, на які було витрачено понад мільярд гривень", — зазначив співатор дослідження, аналітик моніторингового порталу Dozorro Ярослав Пилипенко.
Взимку відключення електроенергії можуть тривати до 18 годин на добу, згідно з прогнозом, оприлюдненим Місією ООН з моніторингу дотримання прав людини. Після цього організація була змушена пояснити свої припущення, зазначивши, що це лише один з можливих сценаріїв, а в своїх оцінках вона спиралася на думки експертів. В українському уряді поставилися до прогнозів ООН з недовірою, вважаючи їх досить умовними. При цьому представники влади знову утрималися від коментування ймовірної тривалості знеструмлень у зимовий період.
В Центрі Разумкова висловили думку, що взимку електропостачання можуть обмежувати до п'яти годин на добу, переважно в години пікового споживання: вранці та ввечері. Це є основним прогнозом, але ситуація може погіршитися через нові пошкодження в українській енергетичній інфраструктурі або у разі аномально суворої зими, коли холоди триватимуть кілька днів підряд.
Власноруч ускладнюємо ситуацію в енергетичному секторі.
Досі не вирішили проблеми збільшення лімітів імпорту електроенергії з ЄС. Наразі Україні може купувати лише 1700 МВт. Треба більше, наполягають в уряді, рішення про додаткові 500 МВт очікували ще до кінця літа. Чому цього не сталося, досі не пояснили ні Кабінет Міністрів, ні Європейська мережа системних операторів передачі електроенергії.
Фото: Укренерго
Лінії електропередач високої напруги, що з'єднують нас з Європейським континентом.
Водночас держава досі контролює ціни на ринку електроенергії через механізм встановлення граничної вартості (так звані прайскепи). Почасти складається абсурдна ситуація: держава потребує імпортного світла, компанії готові його купувати, але обмеження вартості робить цей процес збитковим. Бо ціна в ЄС вища від українських прайскепів. Як наслідок -- у час гострих дефіцитів Україна мусить просити сусідів про аварійну допомогу. А такий вид електрики чи не найдорожчий на ринку. Бажаючи заощадити, держава отримує зворотний ефект -- витрачає ще більше.
Енергетичний регулятор (НКРЕКП) розпочав процес перегляду цінових обмежень на імпорт електричної енергії. Наразі створено лише проект постанови, і учасники ринку запрошуються долучитися до обговорення його положень. В НКРЕКП впевнені, що зміна цін сприятиме стабілізації енергетичної системи та забезпечить надійне постачання для всіх споживачів. Згідно з проектом, максимальні ціни коливатимуться в межах від 5,6 до 9 гривень за кіловат в залежності від часу доби, при цьому вечірній період стане найдорощим для споживачів.
"Диявол криється в деталях. Регулятор має намір підвищити цінові межі з 11 до 17 години на 23 %, що складе 6,9 грн за кіловат-годину (без врахування вартості доставки). Проте в ці години не було зафіксовано випадків, коли реальна ринкова ціна відповідала б встановленому прайскепу; навпаки, вона була значно нижчою. Наприклад, 3 вересня ціна становила 5,2 грн, а 13 вересня знизилась до 0,85 грн. Деякі години навіть фіксували рекордно низькі ціни. Так, 18 вересня з 12 до 15 години вартість на ринку на добу наперед взагалі опустилася до 0,1 грн за кВт," -- підкреслив експерт з енергетичних питань Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп.
Механізм обмеження ціни на ринку електроенергії запровадили понад п'ять років тому. Саме тоді змінювали його модель. Мета штучного обмеження була простою: убезпечити торги від різких коливань вартості електроенергії. Та замість стабільності й передбачуваності держава дістала зворотний ефект.
